Публікаційна етика – Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Процес рецензування

Внутрішнє рецензування (попереднє оцінювання в редакції)

Усі рукописи, які надійшли до редакції, перевіряє відповідальний редактор щодо мети, тематики, реакційної політики журналу. Рукописи, які не відповідають тематиці та редакційній політиці журналу або редакційним стандартам журналу, відхиляють до рецензування. Не підлягають рецензуванню вступне слово редактора та блок з інформацією про виправлення.

Рукописи статей, які не відповідають вимогам журналу щодо структури та оформлення, повертають авторам на доопрацювання та повторне подання. Якщо автор не надіслав відповіді на запит редактора впродовж 30 календарних днів, вважається, що рукопис не перебуває на розгляді в редакції журналу.

Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат у системі Unichесk та/або iThenticate виявлено значний відсоток текстових запозичень, повертають авторам на доопрацювання. У разі виявлення ознак плагіату статтю повертають авторові без права повторного подання цієї статті.

Редакція надає перевагу статтям з якісними та/або кількісними даними, хоча журнал публікує ґрунтовні оглядові статті.

Після усіх внутрішніх перевірок авторський оригінал статті передають на зовнішнє рецензування (експертне оцінювання).

Зовнішнє рецензування (оцінюють незалежні експерти)

Усі статті, подані для публікації, підлягають подвійному сліпому рецензуванню на платформі Open Journal System (OJS) щонайменше двома зовнішніми рецензентами, які є експертами в науковій галузі конкретної статті.
Члени редакційної колегії рекомендують рецензентами осіб, які є експертами в науковій галузі конкретної статті та мають публікації за тематикою статті. Члени редакційної колегії також можуть бути рецензентами.

Рецензенти мають дотримуватися найкращих міжнародних практик рецензування, зокрема Рекомендацій для рецензентів від Європейської асоціації наукових редакторів, Web of Science Academy, вимог цього видання.

Рецензенти зобов’язані якнайшвидше повідомити редактора та/або редакцію про всі можливі конфлікти інтересів. Вони також мають дотримуватися принципу конфіденційності під час роботи з рукописом статті, зокрема, не використовувати та/або не відтворювати її повністю або частково будь-де, а також не розголошувати інформації про звернення редакції щодо рецензування.

Під час підготовки рецензії рецензент має відповісти “так”, або “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання” на такі запитання (запитання зазначено у шаблоні для рецензента на платформі OJS):

Назва статті відповідає її змісту та меті?
Анотація відображає основний зміст статті та відповідає IMRAD-структурі?
Ключові ідеї статті оригінальні, науково значущі та цікаві читацькій аудиторії?
Основні результати статті науково обґрунтовані та вагомі?
Стаття та її ключові частини відповідають структурі IMRAD і технічним вимогам журналу?
Таблиці, рисунки обґрунтовані, доречні та відповідають вимогам журналу?
Методологія дослідження доречна та належно обґрунтована?
Мова статті наукова, граматично правильна та зрозуміла читацькій аудиторії?
У розділі “Дискусії” продемонстровано знання відповідної проблематиці статті літератури?
Висновки чіткі та аргументовані?

Якщо рецензенти щодо якогось пункту обрали відповіді “ні, потребує незначного доопрацювання”, або “ні, потребує суттєвого доопрацювання”, вони мають написати обґрунтовані коментарі та пояснити авторам, як вдосконалити статтю.

Редактори мають право не повідомляти авторові тих коментарів, які містять суб’єктивну оцінку положень рукопису, або образи, або не відповідають встановленим вимогам і критеріям, зазначеним вище.
Редактори є посередниками у всіх обговореннях між авторами та рецензентами під час рецензування статті перед публікацією. Якщо згоди досягти неможливо, редактори можуть запросити додаткових рецензентів.

Відповідальний редактор має право повернути рецензію на доопрацювання якщо рецензент не дотримався встановлених Рекомендаціями для рецензентів вимог, рецензія містить двозначні зауваження. У разі істотних зауважень до рецензента, редактор має право виключити рецензента з переліку осіб, до яких звертається видання, та/або повідомити про його дії за місцем його афіліації.

Рецензенти не здійснюють структурного чи мовностилістичного редагування рукопису, але, за потреби, повідомляють про редакторські проблеми авторів і редакторів журналу у відповідному блоці рецензії.

Рішення рецензентів можуть бути такими:

прийняти;
прийняти після незначних доопрацювань (автори мають 5 днів на внесення незначних змін відповідно до коментарів рецензентів);
прийняти після суттєвих доопрацювань (автори мають два тижні на суттєве доопрацювання рукопису);
відхилити з пропозицією повторного подання (рукопис буде відхилено, а авторам буде запропоновано повторно подати статтю після істотного доопрацювання змісту, якщо, на думку рецензентів, стаття потребує проведення додаткових експериментів, інших емпіричних досліджень для підтвердження висновків);
відхилити (статтю відхиляють без права на повторне подання цієї ж статті, якщо вона має серйозні недоліки та/або не містить оригінальних наукових результатів).

Якщо статтю може бути прийнято за умови доопрацювання, її повертають авторові / авторам разом із коментарями і пропозиціями рецензентів щодо вдосконалення статті та рекомендаціями редакторів, якщо такі є.

Автор повторно надсилає доопрацьовану версію статті разом із чіткими відповідями на зауваження рецензентів. Усі зміни автор має виділити в тексті статті.

Відповідальний редактор безпосередньо оцінює якість змін або передає статтю рецензентам на повторне оцінювання. У разі другого раунду рецензування рецензента можуть попросити оцінити доопрацьовану версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого раунду рецензування.

Рецензенти повинні чітко та аргументовано висловлювати свою точку зору, бути ввічливими та конструктивними у своїх рекомендаціях.

На всі коментарі рецензента автор має відповідати згідно з пунктами рецензії.

Загальний строк рецензування не може перевищувати 3 місяців з дати надходження статті до рецензента.

Журнал дозволяє максимум два раунди рецензування рукопису.

Редакція враховує коментарі рецензентів, але остаточне рішення щодо публікації статті ухвалює головний редактор журналу.

Авторські апеляції

Автори можуть оскаржити відмову в публікації. Процедуру такого оскарження описано у пункті “Заяви та апеляції” Редакційної політики журналу.

Публікаційна етика

Публікаційна етика журналу “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія” відповідає найкращим міжнародним практикам і стандартам видання наукової періодики, зокрема EASE Guidelines, Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Publishing Ethics Resource Kit for Editors, COPE Guidelines, ICMJE, а також критеріям і рекомендаціям від DOAJ, Web of Science, Scopus.

Публікаційна етика видання включає такі розділи:

Публікаційна етика складається з таких частин:

Публікація та обмін відкритими даними.
Загальні питання подання, рецензування та редакційних процесів.
Відповідальність авторів.
Відповідальність рецензентів.
Відповідальність редакторів.
Заява про приватність і конфіденційність.
Політика щодо джерел фінансування.
Нейтралітет до геополітичних суперечок.
Політика гендерних питань.

Публікація та обмін відкритими даними

Ми заохочуємо публікацію та обмін відкритими даними відповідно до Принципів Panton і Принципів FAIR Data. Дані можуть бути опубліковані різними способами, наприклад, шляхом збереження у сховищах даних, пов’язаних із відповідною статтею, або як файли даних чи пакетів, що доповнюють статтю. Набори даних мають бути розміщені у відповідному надійному сховищі, а пов’язаний ідентифікатор (URL або DOI) набору(ів) даних має бути додано до розділу ресурсів даних статті. Покликання на набори даних також мають бути додані до списку покликань статті з DOI (якщо є). Якщо немає спеціального сховища даних, автори повинні зберігати свої набори даних у загальному сховищі, наприклад, у Zenodo чи аналогічних.

Загальні питання подання, рецензування та редакційних процесів

Реалізацію усіх редакційних процесів: подання, рецензування, редагування тощо забезпечує редакційно-видавнича система Open Journal System (OJS) від Public Knowledge Project.

Усі учасники редакційного процесу отримують від редакції через систему OJS автоматизовані сповіщення електронною поштою. Детальний опис процедур подання, рецензування, редагування та виправлення помилок з усіма необхідними інструкціями описано в розділах Подання і Процес рецензування на цьому сайті.

Ані Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ані редакція видання не відповідають за належне функціонування редакційно-видавничої системи Open Journal System (OJS) від Public Knowledge Project (Відмова від відповідальності).

Відповідальність авторів

Автори зобов’язані погодитися з тим, що їхні статті будуть опубліковані у відкритому доступі за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0).
Автори повинні засвідчити, що їхні рукописи є оригінальною роботою, рукопис раніше не публікувався і його не подано для публікації в іншому місці.
Автори повинні подати рукопис грамотною англійською/українською мовою та відформатований відповідно до Рекомендацій для авторів.
Очікується, що всі згадані автори зробили вагомий внесок у дослідження, а також узгодили між собою порядок визначення авторів, а також їхні внески.
Автори повинні зазначати всі джерела, використані у своєму рукописі.
Автори повинні брати участь у процесі рецензування, зокрема вчасно реагувати на зауваження рецензентів.
Автори повинні повідомляти редакцію про будь-які помилки, які вони знайдуть у своїй статті під час редакційно-видавничого процесу та після публікації. Процедуру внесення виправлень описано в розділі Постпублікаційне обговорення та внесення змін.
Автори повинні визнати всіх основних спонсорів дослідження, що стосується їхньої статті. Інші джерела підтримки публікацій також мають бути чітко визначені в рукописі як подяки (наприклад, фінансування оплати за мовне редагування статті тощо).
Автори повинні повідомляти редакцію про будь-який конфлікт інтересів (дати посилання на розділ 3.8 Політика щодо конфлікту інтересів). Відповідальний автор (автор-кореспондент, який подає статтю) повинен надати декларацію про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів. Конфлікт інтересів може бути пов’язаний зі спільним місцем роботи, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях тощо.

Відповідальність рецензентів

Рукописи будуть розглянуті щонайменше двома експертами, щоб якомога швидше ухвалити перше рішення. Рецензентів просять повідомляти про будь-які конфлікти інтересів.
Від рецензентів очікують не ретельного структурного чи мовностилістичного редагування рукопису, а зосередження уваги на його науковій якості, а також на загальному стилі, який має відповідати передовій практиці чіткого та стислого академічного письма. Якщо рецензенти визнають, що рукопис потребує редагування, вони повинні повідомити про це авторів і редактора у звіті.
Рецензентів просять перевірити, чи рукопис науково обґрунтований і чіткий, наскільки він цікавий аудиторії та чи прийнятна якість написання.
У разі серйозних розбіжностей між рецензіями або між авторами та рецензентами редактори можуть оцінити їх відповідно до свого досвіду або звернутися за порадою до члена редакційної колегії журналу.
Рецензентів також просять зазначити, які статті вони вважають особливо цікавими чи значущими. Цим статтям може бути надано більше уваги та більшого зовнішнього розголосу, включаючи пресрелізи, адресовані науковим журналістам і ЗМІ.
Під час другого раунду рецензування (після виправлень авторів) тематичний редактор може попросити рецензента оцінити переглянуту версію рукопису з огляду на рекомендації рецензента, подані під час першого раунду рецензування.
Рецензентів просять бути ввічливими та конструктивними у своїх звітах. Повідомлення, які можуть бути образливими або неінформативними, буде скасовано.
Рецензенти не повинні переглядати рукописи, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин, зв’язків з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з авторами рукопису.
Рецензування оригінальних авторських рукописів здійснюється конфіденційно.
Рецензенти мають зберігати рукописи, пов’язані з ними матеріали та всі деталі, пов’язані з рецензуванням, суворо конфіденційними та не передавати їх третім особам.
Рецензенти повинні чітко висловлювати свою точку зору та аргументувати її.
Рецензенти повинні ідентифікувати релевантну опубліковану роботу, яку автори не цитували.
Рецензенти повинні утримуватися від використання будь-яких ідей авторів до публікації статті.
Рецензенти також повинні звертати увагу редакторів на будь-яку суттєву схожість або збіги між розглянутим рукописом та будь-якою іншою опублікованою статтею, про яку вони знають.

Відповідальність редакторів

Редактори відповідають за наукову якість опублікованих статей, приймають рішення тільки на основі важливості, оригінальності, чіткості й відповідності публікації предметній галузі.
Літературні редактори відповідають за структурне та мовностилістичне редагування статей.
Відповідальні редактори повинні переконатися, що всі дослідницькі статті відповідають міжнародним етичним принципам та Публікаційній етиці видання, а також не допускати будь-яких конфліктів інтересів між авторами, рецензентами та членами редакційної колегії.
Відповідальні редактори не повинні відхиляти статей на основі підозр, без доказів неналежної поведінки автора (авторів).
Редактори повинні зберігати анонімність рецензентів, якщо останні не вирішать розкрити свою особу в порядку, встановленому цією політикою.

Заява про приватність і конфіденційність

Особисту інформацію авторів, рецензентів, редакторів та інших осіб, зареєстрованих на вебсайті журналу (імена та електронні адреси) редакція використовує тільки для перевірки, рецензування та/або публікації статей і не передає жодній іншій стороні.

Редакція визнає, що всі матеріали, надіслані до журналу, є приватною та конфіденційною власністю авторів. Щоб уникнути заподіяння шкоди авторам чи рецензентам через передчасне розголошення будь-якої інформації з авторського оригіналу статті, заборонено ділитися будь-якими деталями поданих статей чи звітів про рецензування з третіми особами.

Усі редактори та рецензенти, які беруть участь у редакційному процесі, не повинні розголошувати інформацію про зміст авторського оригіналу статті (загалом або будь-якої частини), статус у процесі рецензування, коментарі та пропозиції рецензентів, а також проміжні або остаточні результати рецензування будь-кому, крім авторів і рецензентів. Будь-які запити від третіх сторін щодо використання або передачі поданих для публікації у Журналі авторських оригіналів редакція відхилятиме.

Редакція забезпечує конфіденційність рецензентів у процесі подвійного сліпого рецензування.

Усі працівники, які беруть участь у редакційному процесі, повинні утримуватися від будь-яких коментарів і не повідомляти публічно будь-яких деталей редакційного процесу, процесу рецензування під час підготовки до публікації та після публікації статті.

Редакція не зберігає копій відхилених рукописів. Коментарі рецензентів не можуть бути опубліковані або оприлюднені будь-яким іншим чином без дозволу рецензента, автора та відповідального редактора.

Політика щодо джерел фінансування

Автори повинні чітко зазначити джерела фінансування, використані для створення їхнього рукопису, зокрема для дослідження та/або публікації. Інформацію про фінансову підтримку досліджень конкретними організаціями відповідальний автор (автор-кореспондент) зазначає від імені всіх авторів під час подання статті у відповідній формі на платформі OJS.

Інші джерела підтримки публікацій мають бути чітко зазначені в рукописі, як правило, у формі подяки (наприклад, за фінансування оплати за переклад, мовне редагування статті тощо).

Нейтралітет до геополітичних суперечок

Журнал є нейтральним до будь-яких політичних суперечок. Редактори не мають права висловлювати особисті преференції та упереджено ставитись до рукопису або до автора(ів), виходячи з їхньої держави походження, проживання та/або афіліації.

На всі рішення щодо публікації статті не повинно впливати походження рукопису, зокрема національність, етнічна належність, політичні переконання, раса чи релігія авторів. Рішення щодо редагування та публікації не повинні визначатися політикою уряду чи інших установ поза межами редакції журналу.

Автори повинні деполітизувати свої дослідження, уникаючи провокаційних зауважень, спірних геополітичних тверджень і спірних позначень на картах. Якщо цього неможливо уникнути, журнал залишає за собою право позначати їх принаймні як спірні під час або після публікації, публікувати коментарі редактора або відхиляти/відкликати статті.

Водночас редакція залишає за собою право відхиляти рукописи без рецензування, якщо:

1) автор(и) мають афіліацію організації чи установи, що перебуває на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму;

2) дослідження фінансоване організацією чи установою, що перебуває на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму;

3) рукописи містять заклики до порушення державного ладу чи верховенства права, порушення прав людини, тероризму, спрямовані на поширення ідеологічних положень та/або заполітизованих ідей;

4) дослідження побудовано на висновках/результатах, отриманих авторами, що афілійовані до організації чи установи, яка знаходиться на території держави-агресора, держави-спонсора тероризму (про що свідчать відповідні джерела, використані в дослідженні), без належного обґрунтування їх унікальності та оригінальності й значення у світовій науці, конкретного значення для запропонованого до публікації дослідження;

5) дослідження приділяє необгрунтовано істотну увагу висновкам/результатам досліджень, що містять та/або віддзеркалюють суб’єктивні оцінки та/або думки автора(ів) щодо української державності та/або незалежності, спотворюють історичні події та/або української мови чи національної ідентичності.

Політика гендерних питань

Редакція журналу заохочує використання гендерно нейтральнуї мову , як-от «вони» замість «вона / він» і «їх» замість «його / її» або радить авторам подумати про перебудову речення так, щоб досягти гендерної нейтральності.

Під час ухвалення рішення щодо публікації рукопису, вибору рецензентів і загалом впродовж редакційно-видавничого процесу редакція дотримується гендерно-нейтральної позиції, у жодному разі не надає переваги представникам певної статі або віку, та не керується іншими дискримінаційними ознаками.

Політика щодо порушень академічної доброчесності

Академічна доброчесність дуже важлива для розвитку науки, наукових видань та університетів. Дотримання авторами вимог академічної доброчесності — запорука успішного розвитку журналу, підвищення його цитованості та розширення кола читачів.

Згідно з положенням підпункту 3¹пункту 1 статті 58 Закону України “Про вищу освіту“, науково-педагогічні, наукові й педагогічні працівники зобов’язані: “дотримуватися в освітньому процесі та науковій (творчій) діяльності академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами вищої освіти”.

Відповідно до статті 42 Закону України “Про освіту“, “академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень”.

Порушеннями академічної доброчесності, які можуть бути виявлені під час редакційно-видавничого процесу, є:

академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування авторами (п. 4 статті 42 Закону України “Про освіту“);
надання або отримання учасником редакційного процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру для спотворення публікаційного процесу та ухвалення позитивного рішення про публікацію статті;
необ’єктивне оцінювання поданої до публікації роботи — свідоме завищення або заниження оцінки результатів, змісту дослідження, рецензентами або редакторами;
внесення змін до тексту поданого рукопису без узгодження з авторами.

Згідно з п. 4.1 Етичного кодексу Університетської спільноти до порушень академічної доброчесності також належить:

свідоме поширення хибної чи упередженої інформації щодо наукових досліджень;
спотворення дослідницьких даних; використання наукових та навчально-освітніх матеріалів з недоброчесною метою;
використання даних чужих досліджень, методів, гіпотез і положень інших учених, чужих текстів (повністю або частково) без належного зазначення автора та джерела;
внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці прізвищ осіб, які безпосередньо не брали участі в одержанні результатів;
підроблювання або спотворення даних чи цитат у будь-якій сфері академічної діяльності, підроблювання підписів у документах, зокрема у звітах, угодах, залікових книжках, заявах тощо;
підготовка на замовлення і/чи продаж академічних текстів (контрольних, курсових, кваліфікаційних робіт, дисертацій і навчальної літератури);
привласнення академічних текстів, виконаних іншими особами на замовлення.

Усі заяви про порушення академічної доброчесності мають бути передані головному редакторові. У разі підозри в порушенні академічної доброчесності головні редактори діятимуть згідно з відповідними інструкціями COPE та внутрішніми документами засновника видання — Етичним кодексом Університетської спільноти та Положенням про забезпечення дотримання академічної доброчесності у Київському нацiональному унiверситетi iмeнi Тараса Шевченка.

Якщо рецензенти або редактори дадуть коментар про потенційне порушення академічної доброчесності, авторам буде запропоновано дати пояснення. Якщо пояснення задовільні й проблема є результатом помилки чи непорозуміння, проблему можна легко розв’язати. Якщо ні, рукопис буде відхилено або відкликано, а редакція може накласти заборону на публікацію такого автора (авторів) у журналі протягом певного періоду часу.

У разі опублікованого плагіату або подвійної публікації в кількох журналах буде зроблено оголошення з поясненням ситуації.

Якщо звинувачення стосуються авторів, процес рецензування та публікації їхнього подання буде зупинено до закінчення зазначеного процесу. Розслідування буде проведено, навіть якщо автори відкликають рукопис.

Якщо звинувачення стосуються рецензентів або редакторів, їх буде замінено в процесі рецензування під час поточного розслідування справи.

За порушення академічної доброчесності автори, рецензенти та/або редактори можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у публікації з повідомленням інституції – основної афіліації автора чи рецензента щодо порушення академічної доброчесності, виявленого під час редакційного процесу;
позбавлення редактора, рецензента права брати участь у роботі редакції видання.

Процедура розгляду порушень академічної доброчесності авторами, редакторами, рецензентами наукового журналу – працівниками Університету відповідно до пункту 5.2 Етичного кодексу Університетської спільноти передбачає участь керівника відповідного підрозділу Університету, в якому працює звинувачена в порушенні особа чи група осіб, а також головного редактора, відповідального редактора журналу, працівників Координаційного центру.

Кожна особа, щодо якої порушено питання про те, що вона порушила академічну доброчесність / не дотрималась академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
знати про дату, час і місце й бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду (п. 8 статті 42 Закону України “Про освіту“).

До порушень академічної доброчесності не належить «чесна помилка» або розбіжності в думках.

Політика плагіату та дублювання публікацій

Плагіат і самоплагіат

Особливим випадком неправомірної поведінки авторів є плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та / або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства (ст. 42 Закону України “Про освіту”).

Плагіат є крадіжкою інтелектуальної власності, тому подані до цього журналу авторські оригінали статей, які містять суттєві текстові запозичення з інших статей, монографій тощо без зазначення авторства, будуть негайно відхилені.

Редактори обов’язково перевіряють рукописи на схожість тексту за допомогою сервісів iThenticate та Unicheck, ініціюючи звіти (ïThenticate report і Unicheck report).

Журнал надає рецензентам згадані звіти для остаточного ухвалення рішення щодо оригінальності рукопису.

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів є самоплагіатом.

Для уникнення цього, під час повторного використання тексту зі своїх раніше опублікованих статей автор (співавтори) обов’язково мають оформити цей текст як цитату з відповідним покликанням на першоджерело, щоб уникнути оманливого сприйняття читачами унікальності нової статті.

Політика дублювання публікацій

Випадки, коли автори повторно використовують великі частини своїх публікацій без чіткого посилання на першоджерело, вважають дублюванням публікації.

Прикладами дублювання є публікації ідентичної статті в кількох журналах або додавання незначної кількості нових даних до раніше опублікованої статті.

Якщо автор бажає подати до журналу статтю, яка повністю або частково вже опублікована або буде опублікована в іншому журналі, автор повинен зазначити деталі в супровідному листі до подання. Редакція журналу може розглянути таку статтю, якщо інша робота опублікована мовою країн Європейського Союзу, а її основні результати та висновки важливі для українськомовної аудиторії. У таких випадках журнал може опублікувати переклад статті українською мовою з відповідним покликанням на англомовне першоджерело.

Редакція журналу підтримує попередню публікацію на визнаних серверах препринтів для перегляду іншими науковцями перед офіційним поданням до журналу. Дозволено також публікувати до подання статті з повними результатами дослідження інформацію про дослідження у тезах (матеріалах) конференцій, текстах лекцій, кваліфікаційних роботах. Про випадки таких попередніх публікацій потрібно повідомляти редакцію в супровідному листі до подання.

Журнал розглядатиме подання, що містять матеріали, які раніше були частиною кандидатської чи докторської дисертації, яка була оприлюднена на правах рукопису відповідно до вимог установи, яка присуджує кваліфікацію.

Препринти

Препринти – це авторська версія наукового рукопису до офіційного рецензування в журналі, яка зберігається на публічному сервері; препринти також можуть бути розміщені в будь-який час під час рецензування. Публікація препринтів не вважається попередньою публікацією чи дублюванням публікацій та не заважає процесові розгляду статті в журналі.

Політика розміщення, цитування та комунікації з медіями щодо оприлюднених у препринтах проміжних результатів досліджень

Автори повинні зазначити деталі розміщення препринтів, у тому числі DOI та умови ліцензування, під час подання авторського оригіналу статті або в будь-який інший момент під час розгляду статті в журналі. Після публікації статті автор повинен оновити інформацію про препринт і додати бібліографічний опис статті із DOI та URL-покликанням на опубліковану версію статті на вебсайт журналу.

Автори можуть обрати будь-який вид ліцензії для препринтів, зокрема ліцензії Creative Commons. Вибраний тип CC-ліцензії впливатиме на умови спільного доступу та повторного використання препринта.

Препринти потрібно зазначати у списку використаних джерел статей, які подано на розгляд у журнал.

Авторів, які публікують препринти, просимо дотримуватися такої політики комунікації з медіями: якщо до науковців звернулися журналісти по коментарі щодо оприлюднених у препринті результатів дослідження, автор має пояснити, що ці результати є проміжними, а висновки можуть змінитися, оскільки стаття ще не пройшла рецензування. Більше інформації, яка допоможе відповідально інформувати громадськість про результати досліджень, оприлюднені у препринтах, можна знайти в документах, розроблених ASAPbio Preprints in the Public Eye project.

Матеріали конференції та презентації

Публікація результатів досліджень у збірниках матеріалів конференцій поширена в багатьох дослідницьких спільнотах. Журнал приймає до розгляду статті, що містять тексти, опубліковані в матеріалах конференцій, та не розглядає це як дублювання публікацій. Проте подана для публікації у журналі стаття має містити суттєво розширені результати, методологію, аналіз, висновки, ніж опубліковані в матеріалах конференції.

Остаточне рішення щодо достатнього обсягу доопрацювання ухвалює редакція за результатами аналізу тексту статті й тексту, опублікованого у збірнику матеріалів конференції або презентації дослідження. Автори повинні подати електронну версію матеріалів конференції разом із поданням статті та належно процитувати текст матеріалів конференції, включений в авторський оригінал статті, поданої для розгляду в журнал.

Автори повинні мати всі необхідні дозволи для повторного використання раніше опублікованого матеріалу та відповідного атрибутування.

Якщо автор повторно використовує зображення, опубліковані в іншому виданні або захищені авторським правом, то він має надати підтвердження того, що попередній видавець або власник авторських прав дав дозвіл на повторну публікацію зображення.

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій під час рецензування та редакційного опрацювання редакція відхиляє статтю без права повторного подання. Рукописи статей, у яких після перевірки на плагіат системою Unichесk та / або iThenticate виявлено значний відсоток текстових запозичень, редакція повертає авторам на доопрацювання.

У разі виявлення плагіату, самоплагіату або дублювання публікацій у вже опублікованій статті буде зроблено оголошення на сторінці статті в журналі та буде запущено процедуру відкликання статті.

Авторство і співавторство

Політика щодо авторства журналу відповідає правилам і рекомендаціям COPE, Elsevier і EASE.

Очікується, що всі особи, згадані в оригінальній статті як автори, зробили вагомий внесок у дослідження.

Усі особи, зазначені як автори, мають відповідати критеріям авторства (ISMJE 2022), зокрема вони повинні:

зробити вагомий внесок у концепцію та методологію дослідження, збір, аналіз та інтерпретацію даних;
брати участь у написанні або доопрацюванні статті в частині її інтелектуального змісту;
нести відповідальність за всі аспекти роботи, пов’язані з точністю чи цілісністю будь-якої частини статті;
затвердити остаточний варіант статті.

Журнал заохочує авторів використовувати таксономію CrediT.

Редакція не обмежує кількості авторів конкретної публікації, це відповідальність співавторів, які мають керуватися викладеними в цій частині вимогами до визначення авторства та співавторства.

Не допускається змінювати авторів статті на етапі її розгляду редакцією. У разі виникнення спору між авторами щодо їхнього внеску після подання статті до редакції, редакція призупиняє роботу над статтею до відповідного повідомлення від авторів про остаточне розв’язання всіх проблем.

Неприпустимими є три види авторства:

автори-«привиди», які не роблять вагомого внеску (часто оплачують публікацію або є комерційними спонсорами публікації);
автори-«гості», які не роблять помітного внеску, але зазначені в переліку авторів, щоб збільшити шанси на публікацію;
«обдаровані» автори, чий внесок ґрунтується винятково на слабкій належності до дослідження.

Порядок розміщення авторів у публікації повинен базуватися на спільному рішенні співавторів відповідно до значущості внеску кожного автора.

Особи, які беруть участь у дослідженні, але не відповідають критеріям журналу щодо авторства, повинні бути внесені до списку «Учасники» або «Консультанти». Наприклад: особи, які допомагали в дослідженні порадами, надавали дослідницький простір, підтримували фінансово тощо.

Ліцензування та авторське право

Ліцензування

Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0).

Умови цієї ліцензії не впливають на права автора чи іншого творчого виконавця захищати цілісність і право власності на свою роботу.

Авторське право на макет журналу та обкладинки повністю належить Київському національному університетові імені Тараса Шевченка.

Весь контент публікується добросовісно, і думки, висловлені авторами, є тільки їхніми та не обов’язково відображають точку зору Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Автори надають ВПЦ Київського національного університету імені Тараса Шевченка ліцензію на публікацію статті та ідентифікують себе як першовидавця.

Авторське право

Авторські права на будь-яку статтю зберігаються за автором(ами).

Публікацію статті мають схвалити всі автори та відповідальні органи інститутів, в яких виконувалося дослідження, якщо такі є.

Автори можуть уповноважити одного зі своїх співавторів діяти від їхнього імені та бути автором-кореспондентом, який відповідає за листування з редакційною командою журналу.

Автори можуть надати будь-якій третій стороні право вільно використовувати статтю за умови зазначення авторів та належного оформлення цитування.

Політика відкритого доступу

У журналі ми дотримуємося політики відкритого доступу, щоб “зробити результати досліджень безплатними та доступними для всіх, хто має доступ до інтернету, і сприяти прогресу в науці, медицині та охороні здоров’я” відповідно до Будапештської ініціативи відкритого доступу.

Редакція підтримує рекомендації BOAI20, Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритого доступу і докладає зусиль до реалізації їх у своїй діяльності.

Відкритий доступ означає, що всі статті, опубліковані в журналі “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика”, вільно доступні для читання, завантаження та розповсюдження шляхом друкування, поширення у соціальних мережах тощо відразу після публікації, і читачі можуть ділитися ними та адаптувати їх, за умови, що журнал і статті цитуються належним чином (ліцензія Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0)).

Атрибуція (покликання на джерело) — ви повинні зазначити автора й журнал, вид ліцензії та надати інформацію про зміни, якщо вони було внесено до статті.

Приклад атрибуції:

Цю статтю автора {вставте ім’я автора} було відтворено з «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика» за ліцензією Creative Commons Attribution License 4.0 CC-BY. Оригінал статті доступний тут: {вставте покликання на статтю на сайті журналу}.

Положення про конфіденційність

Особисту інформацію авторів, рецензентів, редакторів та інших осіб, зареєстрованих на вебсайті журналу, редакція використовує тільки для перевірки, рецензування та/або публікації статей і не передає жодній іншій стороні (особі).

Редакція визнає, що всі матеріали, надіслані до журналу, є приватною та конфіденційною власністю авторів.

Рецензування оригінальних авторських рукописів здійснюють конфіденційно, оскільки автори довіряють редакції результати своєї наукової роботи і творчих зусиль, від яких може залежати їхня репутація та подальша наукова кар’єра.

Щоб уникнути заподіяння шкоди авторам чи рецензентам через передчасне розголошення будь-якої інформації з авторського оригіналу статті, усім учасникам редакційного процесу заборонено ділитися з третіми особами під час підготовки статті до публікації будь-якими деталями змісту статті (загалом або будь-якої частини), даними про статус у процесі рецензування, коментарі та пропозиції рецензентів, проміжні або остаточні результати рецензування.

Рецензенти повинні утримуватися від використання будь-яких ідей авторів до публікації статті.

Будь-які запити від третіх сторін щодо використання або передачі поданих до публікації у журналі авторських оригіналів редакція відхилятиме.

Відповідальні редактори повинні наголошувати, що рецензенти мають зберігати рукописи, пов’язані з ними матеріали та всі деталі рецензування, конфіденційними та не передавати їх третім особам.

Редакція забезпечує конфіденційність імен та афіліації рецензентів у процесі подвійного сліпого рецензування та після публікації рукопису.

Редакція не зберігає копії відхилених рукописів. Коментарі рецензентів не можуть бути опубліковані або оприлюднені будь-яким іншим чином без дозволу рецензента, автора та відповідального редактора.

Політика щодо конфлікту інтересів

Під конфліктом інтересів розуміють все, що заважає або може заважати повній, належній та об’єктивній процедурі розгляду та ухвалення рішення щодо публікації дослідницьких статей чи інших матеріалів.

Вважається, що конфлікт інтересів існує, якщо задіяні в редакційному процесі особи перебувають в стосунках між собою, особистих чи інших, які потенційно можуть скомпрометувати їх або завадити об’єктивності чи вплинути на вирішення питань, пов’язаних із публікацією.

Під час редакційного процесу конфліктом інтересів є такі відносини між головним та/чи відповідальним редакторами, рецензентами та авторами:

автор і відповідальний редактор та/або рецензент працюють на одній кафедрі або в одній дослідницькій групі;
автор є студентом, а рецензент — викладачем або науковим керівником;
автор є студентом, а рецензент та/або редактор — керівником студентської наукової роботи.

Під час подання статті автор має повідомити про всі можливі конфлікти інтересів із редакторами журналу. Після того, як рукописи призначені для рецензування, рецензентів просять повідомити редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.

Автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією (автор-кореспондент), повинен заявити про будь-які конфлікти інтересів від імені всіх авторів.

Конфлікт інтересів може бути також пов’язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами, які можуть спричинити упередженість та вплинути на ухвалення рішень відповідальними особами.

Рецензенти не повинні переглядати рукописи, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин/ зв’язків з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з рукописом.

Редактори не повинні редагувати рукописів/керувати ними, у яких вони мають конфлікт інтересів, що є результатом конкурентних, спільних чи інших відносин чи зв’язків з будь-ким з авторів, або компаніями чи установами, пов’язаними з дослідженням.

Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає відповідальний редактор та/або головний редактор видання. У разі обґрунтованих заяв про наявність конфлікту інтересів з головним редактором видання, такі заяви розглядають за участі двох членів редакційної колегії видання.

Заяви та апеляції

Під час розгляду скарг та апеляцій редакція журналу дотримується відповідних правил COPE.

Процедура розгляду

У разі подання скарг та/або апеляцій на рішення редакції застосовують таку процедуру розгляду.

Будь-яку скаргу чи апеляцію насамперед розглядає головний редактор, який відповідає за журнал, та/або відповідальний редактор, який безпосередньо брав участь у редакційному процесі.
Головний редактор видання може залучити до розгляду двох членів редакційної колегії, які мають відповідний досвід участі в редакційних колегіях інших видань і своїм досвідом та знаннями можуть допомогти у врегулюванні спору та належному з’ясуванні обставин, описаних у зверненні, а також належному застосуванні редакційної політики та правил публікаційної етики журналу.
Якщо участь зазначених працівників редакції або безпосередньо їхні дії (або бездіяльність) є об’єктом оскарження, скаржник має звернутися до Координаційного центру з випуску серії “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (надіслати листа на е-пошту Координаційного центру center.visnyk@knu.ua). Скаргу розглядають на засіданні Редакційно-видавничої ради Координаційного центру за участі головного редактора та відповідального редактора видання.

Під час розгляду скарг та / або апеляцій варто дотримуватися таких правил:

взаємоповаги до всіх учасників редакційного процесу, презумпції їхньої належної та добросовісної поведінки, поки не доведено інше;
надання всім зацікавленим особам права викласти свої аргументи на підтримку або заперечення заявлених вимог;
належного повідомлення учасників редакційного процесу щодо надходження та розгляду такого звернення, яке може торкатися їхніх прав та / або інтересів;
спрямування процесу врегулювання будь-якого спору через пошук компромісу та взаєморозуміння.

Скарга щодо наукової якості статті, наприклад оскарження відмови у публікації

В апеляції автор має надати детальне обґрунтування з відповідями на зауваження рецензентів за пунктами.

Головний редактор розглядає аргументи авторів і рецензентів та ухвалює одне з таких рішень:

1) відмовити заявникові через безпідставність вимог, викладених у зверненні;

2) задовольнити вимоги, викладені у зверненні;

3) звернутися до Координаційного центру з випуску серії “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка” для розгляду звернення у зв’язку з неможливістю самостійно ухвалити ення остаточне рішення в редакції.

Скаржникові повідомляють про рішення з поясненням. Рішення щодо апеляцій є остаточними, і нові подання мають пріоритет над апеляціями.

Скарга щодо процедури розгляду статті (час розгляду тощо)

Головний редактор разом із відповідальним редактором та керівництвом Координаційного центру з випуску серії наукових періодичних видань «Вісник КНУ імені Тараса Шевченка» розслідує справу. Скаржникові буде надано відповідний відгук. Результати розгляду справи буде враховано відповідними зацікавленими сторонами для вдосконалення редакційно-видавничих процесів.

Скарга на етику публікації, наприклад, на поведінку автора або рецензента

Головний редактор або відповідальний редактор мають дотримуватися рекомендацій COPE, EASE та публікаційної етики. Головний редактор або відповідальний редактор може звертатися по консультацію до Координаційного центру з випуску серії «Вісник КНУ імені Тараса Шевченка» щодо складних справ.

Остаточне рішення про відмову у скарзі / апеляції не може бути скасовано чи оскаржено. Редакція не веде листування з авторами відхиленого рукопису після такого рішення.

Постпублікаційне обговорення та внесення змін

Редакції заохочують та сподіваються на академічні дебати та конструктивну критику в обговореннях після публікації наукових статей. Під час обговорень може бути виявлено недоліки вже опублікованих статей, серед яких можуть трапитися суттєві та несуттєві помилки, не виявлені або такі, що не могли бути виявленими під час редакційного процесу.

Щоб знизити ризики виникнення таких ускладнень, редактори зобов’язані узгоджувати будь-які зміни до тексту рукопису у процесі редакційно-видавничої підготовки з авторами, зокрема, відповідальним автором. Як виняток, несуттєві редакційні виправлення тексту щодо орфографії та/або граматики допускаються до публікації без узгодження з авторами.

Водночас редакція заохочує авторів і читачів до активної постпублікаційної комунікації, конструктивної дискусії щодо результатів опублікованих досліджень, виявлення перспектив його застосування або висловлення сумнівів щодо аргументації чи значення статті для розвитку науки.

Під час обговорення статей (публікації відкритих думок, статей на форумі, виправлень, критичних коментарів до опублікованої статті та відповідей автора на критику тощо) жоден коментар не може містити особистих образ будь-кого з авторів або редакторів, рецензентів, дискримінаційних зауважень, суб’єктивного оцінювання та/або характеристики роботи видання.

Зміни та виправлення

Журнал дотримується загальноприйнятих правил та рекомендацій Elsevier щодо виправлень несуттєвих й істотних помилок в опублікованих матеріалах.

Внесення несуттєвих змін

Допустимі та несуттєві помилки в опублікованій статті, які не впливають на її зміст або наукову цілісність дослідження (наприклад, друкарські помилки, непрацюючі покликання, неправильні номери сторінок у заголовках статей тощо), можна виправити шляхом публікації змін.

Це відбувається шляхом заміни оригінального PDF-файлу на виправлений разом із повідомленням про виправлення на вкладці “Зміни” з детальним описом помилок і змін, внесених у вихідний PDF-файл.

Оригінальний PDF-файл буде позначено приміткою про виправлення та вказівкою на виправлену версію статті з виправленнями. Оригінальний PDF-файл також буде заархівований і доступний за покликанням у тій самій вкладці Erratum (Змінено).

Виправлення істотних помилок

Виправлення публікують у разі, коли вже після публікації статті виявляють істотні помилки, які суттєво впливають на дослідницьку цілісність та зміст статті.

Основні причини публікації виправлень — це зміна авторства, ненавмисні помилки в результатах досліджень, помилки в маркуванні таблиць і малюнків тощо.

Виправлення публікують окремою публікацією та реєструють у власному DOI.

Рішення про публікацію помилок або виправлень приймає головний редактор після обговорення з авторами та відповідальним редактором.

Відкликання статті та заява про занепокоєння

Відповідно до Рекомендацій щодо відкликання COPE, яких дотримується наш журнал, стаття може бути відкликана з таких причин:

Ненадійні висновки, ґрунтовані на явних доказах неправомірної поведінки (наприклад, шахрайське використання даних) або чесній помилці (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка).
Надлишкова публікація, наприклад, висновки, які раніше були опубліковані в іншому місці без відповідних перехресних посилань, дозволу чи обґрунтування.
Плагіат або інший вид неетичного дослідження, неправомірна поведінка.

Процедура відкликання

Для процедури відкликання ми використовуємо EASE Retraction Form.

Відкликання має відбутися після того, як редактори журналу ретельно розглянуть звернення, що надійшли від редактора(ів), автора(ів) або читача(ів). (Детальніше про порядок розгляду звернень див. у пункті “Заяви та апеляції”.

Якщо в результаті розгляду такого звернення з’ясувалося що:

висновки ненадійні або зроблені на підставі істотної помилки (наприклад, прорахунок або експериментальна помилка), або в результаті фальсифікації (наприклад, маніпуляції із зображенням);
у тексті є плагіат;
висновки раніше були опубліковані в іншому місці без належного посилання на попередні джерела або розкриття інформації редакторові, дозволу на повторну публікацію чи обґрунтування (тобто є випадок дублювання публікацій);
текст містить матеріали або дані без отримання належного дозволу на використання;
було порушено авторські права або виявлено інша істотне порушення прав (наприклад, наклеп, порушення конфіденційності тощо);
дослідження неетичне;
публікація відбулася виключно на основі скомпрометованого або маніпуляційного процесу рецензування;
автор(и) не надали інформації редакції інформації про істотний конфлікт інтересів, який, на думку головного редактора, міг суттєво вплинути на оцінювання роботи або рекомендації редакторів і рецензентів.

PDF-файл відкликаної статті залишається на вебсайті, але має чіткий водяний знак з приміткою «Відкликано» на кожній сторінці.

Заява про занепокоєння

Редактори журналу повинні розглянути питання про публікацію на вебсайті видання заяви про занепокоєння, якщо є докази:

неправомірної поведінки авторів під час дослідження чи публікації;
ненадійності висновків авторів, але установа або організація, в якій афільовані автори, не планує розслідувати справу або не має відповідної належно встановленої процедури для цього;

розгляд звернення щодо порушення академічної доброчесності триває, але є обґрунтовані підстави вважати, що рішення не буде ухвалене впродовж тривалого часу.

Відмова від відповідальності

Київський національний університет імені Тараса Шевченка та його структурні підрозділи, в тому числі Видавничо-поліграфічний центр, відповідні працівники, агенти, постачальники контенту чи ліцензіари, не гарантують, що робота редакцій журналу буде здійснюватися без перебоїв та/або без помилок; вони також не надають жодних гарантій щодо результатів, які можна отримати через використання змісту публікацій журналу, або щодо точності чи надійності будь-якої інформації, розміщеної у виданні Університету.

Юридична, медична та будь-яка інша інформація, виявлена, ідентифікована або отримана за допомогою контенту журналу, надається лише для інформаційних і наукових цілей і не може замінити кваліфіковану консультацію професіонала.

За жодних обставин Університет або будь-яка фізична чи юридична особа, яка бере участь у створенні, виробництві чи розповсюдженні журналу, чи його змісту, не несе відповідальності за договором, за правопорушення (включно за власну недбалість) або будь-яку іншу відповідальність за будь-які збитки, включаючи, але не обмежуючись, за прямі, непрямі, випадкові, спеціальні, штрафні, непрямі чи подібні збитки, включаючи, але без обмеження, втрачену вигоду чи доходи, втрату використання чи подібні економічні втрати, що виникають внаслідок використання або неможливість використання змісту журналу.

Будь-який читач або автор визнає, що положення цього розділу застосовуватимуться до будь-якого використання контенту журналу.

Законодавство, що застосовується, – України, незалежно від місця проживання чи реєстрації особи.

У жодному разі загальна відповідальність Університету за всі збитки, збитки або підстави для позову, чи то контракт, делікт (включаючи власну недбалість) або згідно з будь-якою іншою юридичною теорією (включаючи будь-які види відповідальності), не перевищуватиме суми, яку автор сплатив за публікацію в журналі.