Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 65, c. 35-39 (2022)
ПРОГНОЗ МАКСИМУМУ 25-ГО ЦИКЛУ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА ОСНОВІ ДАНИХ ПРО ШВИДКІСТЬ НАРОСТАННЯ КІЛЬКОСТІ СОНЯЧНИХ ПЛЯМ
В. Єфіменко, канд. фіз.-мат.наук,
В. Лозицький, д-р фіз.-мат. наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Абстракт
На основі даних про 24 попередні сонячні цикли, розглянуто статистичний зв’язок між швидкістю наростання кількості сонячних плям на фазі кривої зростання й амплітудою циклу. Виявилося, що результат прогнозування амплітуди циклу залежить від того, яку ділянку кривої зростання циклу взяти за основу для прогнозування, а також від того, брати до уваги всі 24 цикли чи лише непарні. На результат прогнозування впливає також початкове припущення про монотонність чи немонотонність фази зростання активності. Зроблено висновок, що, найімовірніше, максимальна згладжена кількість сонячних плям у 25-му циклі має дорівнювати 185 ± 18 одиниць у новій системі, що відповідає середньому за потужністю сонячному циклу, з виконанням правила Гнєвишева – Оля. За таких параметрів цього циклу, немає ознак наближення глибокого мінімуму вікового циклу в середині ХХІ ст.
Ключові слова
Сонце, сонячна активність, кількість сонячних плям, прогноз амплітуди 25-го циклу, правило
Гнєвишева – Оля, мінімум вікового циклу.