Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 63, c. 15-21 (2021)
ПОРІВНЯННЯ РІЗНИХ МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ МАГНІТНИХ ПОЛІВ У СОНЯЧНИХ СПАЛАХАХ
В. Лозицький, д–р фіз.–мат. наук
І. Яковкін, асп.
Є. Кравченко, студ.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
В. Таращук, канд. фіз.–мат. наук
Кримська астрофізична обсерваторія
Абстракт
Наведено порівняння можливостей трьох методів вимірювання магнітних полів по ефекту Зеємана, які найчастіше використовуються для вивчення сонячних спалахів, а саме, методу “центрів ваги”, розщеплення піків параметра Стокса V й аналізу бісекторів профілів I ± V. Коротко представлено нові дані про магнітні поля у лімбовому сонячному спалаху 14 липня 2005 р. За даними в лінії Н, усереднене магнітне поле Вeff на момент 12:02 UT досягало 850 ± 100 Гс на висоті 16 Мм. Для кількох місць спалаху знайдено слабку поляризацію різних знаків на віддалях 1,8–2,2 Å від центра лінії, яка може вказувати на надсильні локальні магнітні поля в діапазоні приблизно 85–100 кГс.
Ключові слова
Сонце, сонячна активність, сонячні спалахи, ефект Зеємана, методи вимірювань, сильні і надсильні
магнітні поля.