Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 61, c. 33-35 (2020)
Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2019 році
В. Єфіменко, канд. фіз.-мат. наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Абстракт
2019 р. в Астрономічній обсерваторії працювали 48 штатних співробітників і 11 сумісників. Разом 59 працівників, з них науковців – 34, серед яких штатних – 24 (6 докторів наук і 16 кандидатів наук) і 10 сумісників (1 доктор і 3 кандидати наук). До складу обсерваторії входять відділ астрофізики (зав. відділу д-р фіз.-мат. наук, проф. В. І. Жданов), сектор астрометрії та малих тіл сонячної системи (зав. сектора канд. фіз.-мат. наук І. В. Лук’яник), та дві спостережні станції (с. Лісники, с. Пилиповичі). Упродовж року виконувались 4 бюджетні теми. Основні наукові результати. Виділено активні ядра галактик, які є потенційними джерелами космічних променів екстремально високих енергій з урахуванням енергетичних втрат та впливу магнітних полів на шляху до Землі (відстань становить до 300 млн світлових років). Отримано великий масив спостережних даних малих тіл сонячної системи на 6-метровому (САО РАН), 4.1-метровому SOAR (Чилі), 2.6-метровому (КрАО), 2-метровому (Терскол), 2-метровому (OPTICON), 1.3-метровому (АІ САН), 0.70-метровому і 0.48-метровому (Лісники) телескопах. Оцінено достовірність методів стокс-діагностики маломасштабних магнітних полів фотосфери Сонця за інтерпретації спектрополяриметричних спостережень інфрачервоної лінії Si I 1082,7 нм на сучасних (VTT, SST, GREGOR) і майбутніх (DKIST, EST із діаметром 4 м) наземних телескопах. Опубліковано 2 монографії, 65 наукових статей, з них 25 у зарубіжних виданнях; підготовлено 75 доповідей на наукових конференціях.
Ключові слова
Відділ астрофізики, сектор астрометрії і малих тіл сонячної системи, бюджетна тема.