Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 59, c. 12-16 (2019)
СУТТЄВА НЕОДНОРІДНІСТЬ МАГНІТНОГО ПОЛЯ У ГОЛОВНІЙ СОНЯЧНІЙ ПЛЯМІ АКТИВНОЇ ОБЛАСТІ NOAA 10488
В. Лозицький, д-р фіз.-мат. наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Абстракт
Основний висновок нашої роботи полягає в тому, що у головній плямі активної області NOAA 10488 існувала велика дисперсія напруженостей магнітного поля, при якій мінімальні і максимальні напруженості відрізнялись приблизно на порядок. Цей результат стосується центральної частини тіні сонячної плями, для квадрата зі сторонами 2 × 2 Мм2 в картинній площині. Спостережний матеріал отримано на ешельному спектрографі горизонтального сонячного телескопа Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей інструмент дозволяє аналізувати ефект Зеємана одночасно в тисячах спектральних ліній майже всієї видимої області спектру. Для нашого аналізу були вибрані чотири лінії нейтрального заліза FeI з довжинами хвиль 6290.97, 6301.51, 6302.50 і 6498.97 Ǻ і ефективними факторами Ланде 1.481, 1.669, 2.487 і 1.375, відповідно, які визначені емпірично в лабораторних умовах. У вивченій сонячній плямі, з цих ліній лише FeI 6302.51 має повне зеєманівське розщеплення, яке відповідає магнітному полю 3400 Гс. Однак розщеплення інших трьох ліній відповідає магнітним полям у дуже широкому діапазоні, від кількох сотень гаусс до 3700 Гс, що свідчить про суттєву неоднорідність магнітного поля. Також вигляд бісекторів профілів I ± V вказує на значну відмінність спостереженого поля від однорідного. Зокрема, теоретично при однорідному не поздовжньому магнітному полі бісектори мають найсильніше розщеплюватись в ядрах вказаних ліній, тоді як насправді картина є складнішою. Всі три вказані лінії показують тенденцію до зростання розщеплення в далеких крилах, на віддалях 120-250 мǺ від їх центрів. Такий ефект можливий при двохкомпонентній структурі магнітного поля (фон + просторово нероздільні структури) і при напруженостях в діапазоні 4.5-8 кГс у просторово нероздільних структурах. Магнітна полярність в обох компонентах є однаковою, а саме N. Отримані спостережні дані вказують на те, що у дослідженій сонячній плямі величина магнітного поля суттєво змінювалась не тільки по поверхні, але й по висоті.
Ключові слова
Сонце, сонячні плями, магнітні поля, активна область NOAA 10488, ешельні зеєман-спектрограми, бісектори профілів спектральних ліній, просторово нероздільні структури, неоднорідність магнітного полія