Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 55, c. 20-22 (2017)

РЕСУРС УКРВО ДЛЯ ЗАДАЧ ПОШУКУ, ПЕРЕВІДКРИТТЯ ТА УТОЧНЕННЯ ОРБІТ АСТЕРОЇДІВ

С. Шатохіна, наук. співроб.,
В. Головня, наук. співроб.,
В. Андрук, наук. співроб.,
Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ

Абстракт
Аналізуються інтегральні розподіли діаметрів сонячних плям у циклах активності № 12–24. Для визначення показника інтегрального розподілу α приймаються до уваги лише великі плями діаметра 50–90 Мм; для підвищення точності визначення величини α всі дані усереднюються за кожен 11-річний цикл. Основні результати є такими: (а) за 13 останніх циклів середнє значення α дорівнює 5.4, (б) віковий тренд у змінах α відсутній, однак (в) є достовірні свідчення наявності подвійного циклу Хейла (близько 44 років). Зокрема, мінімальні значення α відмічені у циклах № 14, 17–18 та 22. Поскільки величина α відображає дисперсію діаметрів сонячних плям, отримані дані вказують на те, що конвективна зона Сонця генерує зародки активних областей у різних статистичних режимах, які змінюються з циклом близько 44 років.

Ключові слова
Сонце, сонячна активність, сонячні плями, інтегральний розподіл діаметрів сонячних плям, подвійний цикл Хейла

Full text PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2017.55.20-22