Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 55, c. 51-56 (2017)

МАГНІТНІ ПОЛЯ В ПРОТОННОМУ СОНЯЧНОМУ СПАЛАХУ БАЛУ Х17.2/4B ЗА ДАНИМИ ОДНОЧАСНИХ ВИМІРЮВАНЬ У КІЛЬКОХ СПЕКТРАЛЬНИХ ЛІНІЯХ

В. Лозицький, д-р фіз.-мат. наук,
Н. Лозицька, канд. фіз.-мат. наук,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ

Абстракт
Порівнюються спектрально-поляризаційні вимірювання магнітного поля у сонячному спалаху 28 жовтня 2003 р. балу Х17.2/4B, виконані на ешельному спектрографі АО КНУ в 6 лініях FeI а також лінії Нα. Отримані дані стосуються максимальної фази спалаху і ділянки фотосфери за межами плям, де ефективне (усереднене) магнітне поле по лінії FeI 6302.5 було близько 100 Гс і мало S полярність. Виміряне розщеплення емісійних піків в ядрах сильних ліній 15-го мультиплету FeI відповідає значно сильнішим полям – у межах 550–700 Гс, причому також S полярності. Виявлено помітне розщеплення емісійних піків (11–20 мÅ) також в лінії 5434.527 з ефективним фактором Ланде geff = –0.014. Величина вказаного розщеплення, а також його знак, вказує на існування особливо сильного магнітного поля напруженістю 25–50 кГс, яка мала протилежну полярність (N) і негативні променеві швидкості (підйом плазми) величиною 1.7–2.2 км/с. Магнітне поле по лінії Нα близько 300 Гс, полярність – N. Отримані дані вказують на суттєву неоднорідність магнітного поля в області спалаху, яка включає як протилежні магнітні полярності вздовж променя зору, так і значний діапазон ефективних магнітних полів.

Ключові слова
Сонце, сонячні магнітні поля, сонячні спалахи, протонний спалах балу Х17.2/4B, ешельні зеєманспектрограми, розщеплення емісійних піків, напруженості у фотосфері, зоні температурного мінімуму і хромосфері

Full text PDF

DOI: https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2017.55.51-56