Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 53, c. 52-55 (2016)

СТАТИСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ 24-го ЦИКЛУ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ

В. Єфіменко, канд. фіз.-мат. наук,
В. Лозицький, д-р фіз.-мат. наук
Астрономiчна обсерваторiя Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка

Абстракт
Поточний цикл сонячноїактивності № 24 є аномальним у таких відношеннях: 1) він мав немонотонну фазу росту і на різних ділянках цієї фази проявляв себе то як середній, то як слабкий цикл, 2) вершина циклу виявилась “двогорбою”, причому другий максимум був вищим, ніж перший, на 15 одиниць згладжених чисел Вольфа (у старій системі), що є рекордно великим значенням для усіх попередніх циклів і 3) часовий інтервал між першим і другим максимумами циклу (26 місяців) є другим по величині з усіх 24 останніх циклів. Щодо показника інтегрального розподілу для діаметрів сонячних плям, то раніш було встановлено, що для 7 останніх циклів цей показник α в діапазоні діаметрів 50–90 Мм дорівнює, в середньому, α ≈ 6.0. Статистичний аналіз діаметрів сонячних плям за 2010–2015 рр. показав, що для поточного циклу α ≈ 5.8. Таким чином, дисперсія діаметрів сонячних плям у 24-му циклі є типовою для більшості сонячних циклів.

Ключові слова
Сонце, сонячна активність, сонячні плями, інтегральний розподіл діаметрів сонячних плям, статистичні особливості 24-го циклу

Повний текст статті в pdf

DOI: https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2016.53.52-55