Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Астрономія, №. 52, c. 7-11 (2015)

ОЦІНКИ ЛОКАЛЬНИХ МАГНІТНИХ ПОЛІВ У ПРОТУБЕРАНЦЯХ, ЩО МАЮТЬ ВЕЛИКУ ОПТИЧНУ ТОВЩУ В ЕМІСІЙНИХ ЕЛЕМЕНТАХ

В. Лозицький, д-р фіз.-мат. наук,
В. Маслюх, канд. фіз.-мат. наук,
О. Ботигіна, інж. І кат.
КНУ імені Тараса Шевченка, Київ

Абстракт
Спостереження показують, що бісектори профілів I ± V ліній Нα і D3 у протуберанцях зазвичай не відповідають наближенню слабкого однокомпонентного магнітного поля. На це вказує їх непаралельність з найбільшим розщепленням поблизу вершини емісії. Пояснити такі особливості бісекторів можна лише в рамках двокомпонентної моделі магнітного поля. У деяких випадках для цього доводиться припускати негауссову форму профілів ліній, що може бути наслідком значної оптичної товщі в субтелескопічних емісійних елементах протуберанця. Згідно з розрахунками у такому випадку прямі вимірювання максимального спостереженого розщеплення на рівні інтенсивності 0.9 (параметр В 0.9 ) занижують дійсні локальні магнітні поля в протуберанцях у 3–6 разів.

Ключові слова
Сонце, протуберанці, оптична товща, локальні магнітні поля

Повний текст статті в pdf

DOI: https://doi.org/10.17721/BTSNUA.2015.52.7-11